ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ
ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ
Алгоритм надання домедичної допомоги постраждалому
Огляд місця події. Виявлення небезпечних факторів, що загрожують постраждалим, рятувальнику та оточуючим. Наявність оголених дротів, залишків будівель тощо.
Первинний огляд постраждалого. Не забуваймо про особисту безпеку.
Визначення наявності свідомості: якщо місце події безпечне, наближаємося до постраждалого з боку голови, стискаємо трапецієподібний м’яз, за наявності свідомості звертаємося до постраждалого: «З вами все гаразд? Як ви себе почуваєте?» Якщо постраждалий відреагував і йому нічого не загрожує, залишаємо його в попередньому положенні, викликаємо «Швидку допомогу». Якщо постраждалий не відреагував і рятувальнику нічого не загрожує, підходимо до постраждалого з боку рук, виявляємо ознаки життя:
- наявність дихання за принципом: чути, бачити, відчувати протягом 10 сек.,
- наявність пульсу на сонній артерії протягом 5 сек.,
- реакції зіниць на світло.
За відсутності ознак життя розпочинаємо серцево-легеневу реанімацію.
- У дорослого – співвідношення: 2 вдихи – 30 натискань на грудну клітку обома руками (долоня над долонею або долоні в «замку»).
- У дітей від року та підлітків – співвідношення: 5 вдихань – 30 натискань, а потім 2 вдихи – 30 натискань основою долоні однієї руки.
- У дітей від народження до 1 року – співвідношення: 5 вдихань – 15 натискань, а потім 2 вдихи – 15 натискань двома пальцями.
Заміна рятувальників проводиться кожні дві хвилини.
Місце натискання на грудну клітку – посередині грудної клітки на лінії між сосками.
Проводимо до появи ознак життя або до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
За наявності ознак життя:
- проводимо вторинний огляд постраждалого;
- виявляємо масивні кровотечі з магістральних судин;
- проводимо іммобілізації пошкоджених кінцівок за допомогою підручних засобів або медичного обладнання.
Швидко перевертаємо постраждалого на живіт.
Необхідно уникати будь-якого «скручування» хребетного стовпа між плечима і попереком, щоб виключити можливість паралічу кінцівок постраждалого. Заводимо ближню до себе руку постраждалого за його голову. Однією рукою беремо за дальнє від себе плече, а другою – за поясний пасок або стегно постраждалого. Заведена за голову рука постраждалого не тільки страхує шийний відділ хребта, а й значно полегшує повертання тіла.
Викликаючи «Швидку допомогу», вказуємо:
- точну адресу місця, де відбулася пригода (з назвою найближчих вулиць, що перетинаються, орієнтири. Назва будівлі), та як до нього під’їхати;
- номер телефону, з якого робиться виклик, прізвище того, хто викликає;
- прізвище та ім’я постраждалого за можливості;
- характер пригоди (нещасний випадок чи гостре захворювання);
- кількість постраждалих;
- стан постраждалого (біль у грудях, утруднене дихання, кровотеча та ін.);
- характер наданої допомоги.
Не кладіть трубку, якщо не впевнені, що диспетчер зрозумів вас правильно!
Навчально-методичний центр ЦЗ та БЖД Вінницької області
