Святкуванння Всесвітнього дня української хустки
Українська хустина — це не тільки атрибут заміжньої жінки, а й оберіг усього українського жіноцтва.
Люди споконвіків шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій. Вона вважалася особливим сакральним предметом та реліквією, яку передавали з покоління в покоління. Її використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Матері перев’язували хустками синів, коли проводили в армію. Адже вірили, що вона берегтиме від усіх негараздів. На сватання дівчата виносили судженим хустки на знак згоди. Це означало, що дівчина виходить заміж по любові. За часів козаччини кожна дівчина дарувала своєму нареченому вишиту хустку, як символ вірного кохання. Вона була і досі залишається важливим атрибутом на весільних обрядах, бо й донині збереглась традиція три рази покривати голову нареченої, що означає перехід її у статус заміжньої жінки. Нею молодятам перев’язують руки, щоб ніяке зло не торкалося їхньої сім’ї, які наприкінці весілля, зав’язують та зберігають з весільним одягом, як оберіг сім’ї.
Як бачимо, український народ споконвіків шанував та цінував хустину. За багато років в українській історії назбиралася численна кількість переповідок про хустку та її роль у житті людей. І сьогодні вкрай важливо відроджувати ці традиції та звичаї, переповідати ці красиві історії про вірне кохання та берегти цю спадщину.
Саме тому 7 грудня 2019 року працівниці органів місцевого самоврядування Мурафської сільської ради та сільського будинку культури долучились до флешмобу «Зроби фото з хусткою», під час якого жінки нашої громади, прикрасивши себе автентичним аксесуаром, продемонстрували багатовікову красу української жінки.
Ми вважаємо, що Всесвітній день української хустки сприятиме відродженню хустини, як важливого, невід’ємного елементу української культури, та збереже її цінність для майбутніх поколінь.