Вас турбують колектори: що робити?
В наш час у громадян дуже часто виникає багато питань, пов’язаних з випадками незаконних дій колекторів, а саме безпідставних телефонних дзвінків з погрозами про повернення коштів, взятих у кредит, візитів представників колекторських компаній до осель громадян, залякування родичів, надсилання «листів щастя» з вимогами про повернення коштів, погрозами та інше.
Хто такі колектори?
Колекторська компанія – це юридична особа, яка надає послуги зі стягнення простроченої кредитної заборгованості, а колекторами є працівники такої особи, які спеціалізується на роботі з проблемними боржниками.
Методи роботи колекторів
Як правило, «політ фантазії» колекторських компаній щодо методів «вибивання» боргів нескінчений, але серед основних слід зазначити:
-телефонування боржнику або його родичам з метою залякування та з вимогою про повернення коштів (переважно телефонують неодноразово, вночі − щоб деморалізувати та налякати);
-надсилання «листів щастя» особі або її близьким з вимогою про сплату боргу (дуже часто листи з такими вимогами містять ще й начебто повідомлення про підозру, судової повістки, судового рішення стосовно особи);
-безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких (здійснюється, як правило, кремезними хлопцями для здійснення психологічного або фізичного тиску)
-звернення до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу, і у випадку позитивного рішення суду звернення до виконавчої служби для стягнення заборгованості (колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості з причин небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутності доказової бази, безпідставності висунутих до боржника вимог, безперспективності примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо).
Чи передбачена законодавством України колекторська діяльність?
Колекторська діяльність не врегульована законодавством України, але прямо не заборонена, тому підставою для виконання колекторською компанією своїх функцій можуть слугувати договори доручення (стаття 1000 Цивільного кодексу України), відступлення права вимоги (стаття 512 Цивільного кодексу України) та факторингу (стаття 1077 Цивільного кодексу України ), які укладаються між компанією та кредитором (банком або фінансовою установою).
Простою мовою − банк або фінансова установа укладає з колекторською компанією один з вищенаведених видів договорів, за якими колектори вимагають від клієнта повернути борг банку (фінансовій установі), в якій особа брала гроші в кредит, або повернути гроші на рахунок самої колекторської компанії тощо.
Що робити у разі звернення колекторів до громадянина?
Для кожної ситуації є свій приблизний механізм дій, але найважливіше − це зберігати спокій і не піддаватись паніці.
Так, якщо до особи або її близьких зателефонували з вимогою про повернення боргу, то перш за все слід розібратись, чи дійсно такий борг існує. В будь-якому випадку, комунікацію з колекторами необхідно переводити з усної в письмову форму. Наприклад:
з власної ініціативи надіслати листа на адресу колекторської компанії з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити первинного кредитора, а також документів, які підтверджують передачу заборгованості або права на її витребування на користь банку колекторською фірмою;
або ж в телефонному режимі повідомити про те, щоб колекторська компанія надіслала вам свою вимогу, викладену у письмовій формі і з усіма доданими документами.
Після того, як особою отримано листа з доданими до нього документи, а також вказівкою про наявність кредитної заборгованості, слід перевірити даний факт на предмет актуальності, а саме: чи існує така компанія та чи має вона право стягувати з особи-боржника кошти замість банку або від його імені.
Для того, щоб дізнатись чи компанія, яка вимагає від вас погашення заборгованості, справді існує, рекомендовано перевірити її державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на інтернет-ресурсі Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/content/free–search, де також можна дізнатися реквізити колекторської компанії та її види діяльності.
Крім того, щоб перевірити чи не ліквідовано банк, реквізити якого вам надала колекторська компанія для здійснення оплати боргу, необхідно на вебсторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розділ «Банки в управлінні Фонду» обрати опцію «Банки, ліквідовані фондом». Для того, щоб перевірити правильність наданих реквізитів для сплати коштів, після здійснення вищенаведених дій необхідно натиснути на логотип банку та ознайомитися з всією наявною інформацією щодо нього, у тому числі і про діючі реквізити.
Якщо банк ліквідовано або реквізити не співпадають із тими, що вказані на сайті − можна звертатись до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо незаконних дій, а саме порушення недоторканості приватного житла, вимагання та шахрайства.
Якщо ж банк не ліквідовано і інформація співпадає, то слід звернутись до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме вами укладався договір (у випадку, якщо ви таких дій не вчиняли).
Перш ніж сплачувати кошти, слід детально все перевірити, бо якщо банк не уповноважував відповідну колекторську компанію стягувати з вас кредитну заборгованість, або насправді у вас відсутня кредитна заборгованість, повернути кошти буде дуже складно або й взагалі неможливо.
Якщо копії запитуваних особою документів не надано, неможливо визначити правові підстави звернення до неї колекторів. В такому випадку можна також звернутись з заявою до правоохоронних органів щодо вчинення колекторської компанією кримінального правопорушення.
Рекомендації, зазначені вище, можна використовувати і у разі надсилання особі або її родичам «листів щастя» з вимогою про сплату боргу.
Безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких, будь-який з боку них тиск (психологічний або фізичний) виходить за рамки правового поля і є кримінально караним. У таких випадках слід не зволікати і одразу звертатись до поліції.
У разі отримання повістки про виклик до суду, слід ознайомитись із судовою справою, та вже після цього приймати рішення про подальші дії або одразу звернутись до юриста або адвоката.
Щодо інформації про позичальника
Передаючи інформацію про позичальника, банк чи інша фінансова установа, яка передає заборгованість, повинні враховувати те, що інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене та допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.
Водночас у частині третій статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку.
Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.
Отже, будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди, крім окремих випадків визначених законодавством, є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов’язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) або до суду.
Звернення особи до суду
У разі виникнення сумнівів або незгоди з пред’явленою до сплати сумою заборгованості, особа має право самостійно звернутися до суду, зокрема щодо оскарження розміру заборгованості, у тому числі нарахування пені (неустойки) за договором, а у випадку, якщо нею кредитний договір взагалі не укладався – щодо визнання договору недійним.
Крім того, слід звернути увагу, що термін, протягом якого ви можете звернутися до суду, починає спливати з моменту настання дня, до якого борг підлягав поверненню або з моменту, коли у кредитора виникає право вимагати повернення такого боргу.
Якщо боржнику надається пільговий строк для повернення боргу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
У разі заміни сторони у зобов’язанні порядок обчислення та перебігу позовної давності не змінюється (стаття 262 Цивільного кодексу України).
Примітка. Строк позовної давності становить 3 роки за основним зобов’язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору
При виникненні ситуацій з колекторськими компаніями слід зберігати спокій, приймати виважені рішення та за захистом своїх прав звертатись до фахівців.
Нагадаємо, що отримати безоплатну правову допомогу можна у відділі «Шаргородське бюро правової допомоги» ( м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 252, тел. 04344-2-12-28). Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103.
Начальник відділу А. Дубчак
Інформує Шаргородське бюро правової допомоги.
